 ЗАПОВІДІ ІСУСА ХРИСТА
Єдине, чим сьогодні постійно прикриваються християни різних напрямків, це "общечєловєчєской" сутністю десяти заповідей, які закарбовані в Старому Заповіті. Але багато християн навіть не спромоглися вивчити їх напам'ять. Більша частина тих, хто їх знає, вивчили спрощений перелік, який поширюється на зворотному боці християнських календариків. Зустріти християнина, який би знав напам'ять біблійний зразок десяти заповідей майже неможливо. А такого, який би знав усі заповіді, які закарбовані в Біблії, в день з вогнем не знайдете...
Якщо уважно переглянути текст Старого заповіту, то можна в ньому знайти два місця із заголовком "Десять Заповідей", але на ці другі десять заповідей попи чомусь намагаються не звертати увагу прихожан, бо вони дуже сильно відрізняються від тих, про які всі говорять. Серед цих заповідей є такі, які наказують християнам знищувати храми і святині нехристиянських народів: "Ви їхні жертовники ПОРУЙНУЄТЕ, а їхні камінні стовпи Богів ПОТРОЩИТЕ, а їхні дерева святі ПОВИРУБУЄТЕ!" (2М: Книга Вихід, 34, 13). Чи не подібне робили більшовики з християнськими церквами, соборами і монастирями? Принаймні, стає зрозумілим, звідки комуністи перейняли традицію знищувати релігійні храми і святині. Таке саме робили християни із святинями тих народів, куди приходили і насаджували свою релігію вогнем і мечем. Подібне вони робили і з святинями місцевої Руської (Української) Віри протягом перших століть після хрещення Русі...
Є серед заповідей і такі, які подібні до вказівок расистів і шовіністів: "Стережися, щоб не склав ти угоду з мешканцями тієї землі, куди ти входиш"(2М: Книга Вихід, 34, 12) або "Не візьмеш дочок (мешканців тієї землі, до якої входиш), для синів своїх" (2М: Книга Вихід, 34, 16).
Але в Новому заповіті немає повного переліку Десяти Заповідей. І саме це стало головною причиною поєднання текстів Старого (Вєтхого) Заповіту з текстами Нового Заповіту (християн). Показово, що в розмові із заможним юдеєм навіть Ісус Христос спромігся перерахувати лише п'ять заповідей з десяти (Матвія, 19, 18-19). І однозначно наголошував: "в Законі написано" (Луки, 10, 26), даючи зрозуміти, що ці заповіді не від Бога (і не від Нього - "Сина Божого"), а від Мойсея. І юдеїв питав: "Чи ж Закона вам дав не Мойсей?" (Івана 7, 19).
Ніхто ще й досі не намагався серйозно, неупереджено зібрати докупи і дослідити усі біблійні заповіді, а тим більше, розмежувати окремо заповіді Старого і Нового заповітів, зокрема, відокремити заповіді Ісуса Христа. А таке дослідження було б необхідним, доречним і корисним для релігієзнавчої науки і для того, щоб з'ясувати причини утворення величної кількості релігійних громад християнського протестантизму і сектантства. Тим більше, що нарешті стало б зрозумілим, звідки уся невпорядкованість і нерівновага в житті християнського світу і, як уберегтися від загальної зомбізації людей напередодні і після відзначення 2-тисячоліття "народження Христа".
Варто зазначити, що юдеї живуть за законами Тори (тобто, перших п'яти книг Старого заповіту) і Талмуду, в яких вміщено 365 заборон і 1278 застережень. Але немає жодної
"християнської" держави, яка б жила за законами Ісуса Христа або за "заповідями" Нового Заповіту. Усі уряди "християнських" держав добре розуміють, що така держава дуже швидко припинила б своє існування...
А тепер, читачу, якщо ти вважаєш себе справді Людиною за духом і тілом, то наберися сміливості й терпіння, щоб нарешті вияснити для себе усі "страхіття", які несе християнство, що походить від юдаїзму, тим більше, якщо за словами Фрідріха Нітще "усі дурні християнські інстинкти ще сидять в твоєму світогляді", і вперед на сторінки Біблії!!!
Отже, для початку розглянемо два зразки Десяти Заповідей, які вміщені у Старому Заповіті:
ДВА ВАРІАНТИ
ДЕСЯТИ ЗАПОВІДЕЙ БОГА ІЗРАЇЛЯ
(Біблія: Книга Вихід, 19)
Третього місяця після виходу Ізраїлевих синів із єгипетського краю, прибули вони на Синайську пустиню. (1) І отаборився там Ізраїль навпроти гори. (2) А Мойсей увійшов до Бога /Ізраїлю/. І гукнув до нього Господь із гори: "...Звістиш синам Ізраїлю: (3) Коли послухаєте мого голосу, і будете дотримувати заповіту мого, то СТАНЕТЕ МЕНІ ВЛАСНІСТЮ БІЛЬШЕ ВСІХ НАРОДІВ, бо вся земля - то моя! (5). А ви станете мені ЦАРСТВОМ СВЯЩЕННИКІВ та НАРОДОМ СВЯТИМ. Оце ті речі, про які будеш говорити Ізраїлевим синам". (6).
І прибув Мойсей, і покликав старших народних, та й виклав перед ними всі ті слова, що Господь наказав був йому. (7) І відповів увесь народ разом: "УСЕ, ЩО ГОСПОДЬ ГОВОРИВ, ЗРОБИМО!'" А Мойсей доніс слова (ізраїльського) народу до Бога (Ізраїлю). (8)
ДЕСЯТЬ ЗАПОВІДЕЙ ЮДЕЯМ
(Варіант перший)
Біблія: Книга вихід, 20
І. Хай не буде тобі інших богів крім мене! (3)
II. Не роби собі різьби і всякої подоби з того, що на небі, на землі, і що у воді під землею (4) Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я - Бог заздрісний, що КАРАЄ за провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях...(6)
III. Не призивай імені Мого даремно, бо не помилую (7)
ІV. Пам'ятай день суботній, щоб святити (святкувати) його! (8) Шість днів працюй, а день (сьомий - СУБОТА для Господа (9-10).
V. Шануй свого батька та матір свою (12).
VI. Не вбивай! (13)
VII. Не чини перелюбу! (14)
VIII. Не кради! (15)
ІХ. Не свідчи неправдиво на свого ближнього! (16)
X. Не жадай дому ближнього свого, ні його жінки, ні його рабів, ні його худоби, ані всього, що ближнього твого! (17)
|
ДЕСЯТЬ ЗАПОВІДЕЙ ЮДЕЯМ
(Варіант другий)
Біблія: Книга вихід, 34
І. Стережися, щоб не склав ти угоду з мешканцями тієї землі, куди ти входиш (12). Ви їхні жертовники ПОРУЙНУЄТЕ, а їхні камінні стовпи Богів ПОТРОЩИТЕ, а їхні дерева святі ПОВИРУБУЄТЕ! (13)
ІІ. Не будеш ти кланятися Богові іншому, бо я - Бог заздрісний, ім'я моє - "Заздрісний"! (14)
ІІІ. Щоб не склав ти умови з мешканцями Краю, якщо вони будуть Богам своїм жертви приносити і покличуть тебе, то ти не будеш їсти (нічого) із їхньої жертви (15)
IV. Не візьмеш дочок (мешканців тієї землі, до якої входиш), для синів своїх (16)
V. Литих Богів не зробиш собі (17).
VІ. Будеш відзначати свято (єврейської) Пасхи (18)
VII. Не будете з'являтися до мене з порожніми руками (20)
VIII. Шість днів будеш працювати, а дня сьомого спочинеш від праці (21).
ІХ. Початок первоплодів твоєї землі принесеш у дім Бога свого (26).
X. Тричі в році вся чоловіча стать буде з'являтися перед Богом (23).
|
А ось, які страшні покарання обіцяє Бог Ізраїля - Яхве усім юдеям, і звичайно ж, усім тим, хто навертається в юдейське християнство. Це ж про Себе Він наголошує юдеям через текст Біблії:
"І побачить увесь народ, серед якого ти знаходишся, ЯКИЙ Я СТРАШНИЙ! Я вижену народи перед тобою, і розширю границі твої" (Біблія. Книга вихід, 34: 10, 24)
"БОГ ЖОРСТОКИЙ, МСТИВИЙ І СТРАШНИЙ"
(Біблія: Третя книга Мойсея: Левит, 26)
26. А коли ви (юдеї) не будете слухняні мені, і не виконуватимете всіх моїх заповідей (14), і, якщо постановами моїми будете погордувати, і якщо душа ваша бридитиметься законами моїми (15), то Я поставлю над вами перестрах, СУХОТИ й ПРОПАСНИЦЮ, що винищують очі та обезсилюють душу. І ви даремно сіятимете насіння своє, - бо поїдять його вороги ваші (16). І ви будете вдарені своїми ворогами. І будуть панувати над вами ваші ненависники (17).
А. якщо й при тому не будете слухняні мені, то Я СЕМИКРАТНО ПОБІЛЬШУ КАРУ НА ВАС (18). Земля ваша не дасть свого врожаю, а дерева на землі не дадуть своїх плодів (20).
А. якщо й тоді не схочете бути слухняними мені, то Я СЕМИКРАТНО ЗБІЛЬШУ НАД ВАМИ СВІЙ УДАР (21). І пошлю на вас пільну звірину, а вона ВИНИЩИТЬ ВАМ ДІТЕЙ, і вигубить вашу худобу, і зменшить кількість вашу, і попустошить ваші дороги (22).
Якщо цими карами не будете навчені (23), то Я ВДАРЮ ВАС СЕМИКРАТНО (24) І приведу на вас меча, і ПОШЛЮ МОРОВИЦЮ на вас, і ви будете віддані в руки ворога (25). Коли Я ЗНИЩУ ВАМ ХЛІБ, ви будете їсти - і не насититесь.
А, якщо й тим не станете слухняні мені (27), то Я СЕМИКРАТНО ПОКАРАЮ ВАС (28), і ви ТІЛО СВОЇХ СИНІВ БУДЕТЕ ЇСТИ і ТІЛО ДОЧОК СВОЇХ БУДЕТЕ ПОЇДАТИ (29). І поруйную ваші висоти (пагорби), і ПОСТИНАЮ ваші СТОВПИ СОНЦЯ, і поскидаю трупи ваші на трупи (зображення) Богів ваших (10). І вчиню міста ваші руїною, і спустошу ВАШІ СВЯТИНІ (31), і спустошу я край той (32), а ВАС ПОРОЗПОРОШУЮ ПОМІЖ НАРОДІВ, і вийму за вами МЕЧІ, - і стане край ваш пусткою, а міста ваші будуть руїною...(33)
РУЙНІВНІ ЗАПОВІДІ ІСУСА ХРИСТА
"Немає нічого захованого, що не відкриється,
ані потаємного, що не виявиться." (Матвія, 10, 26).
Зненавидь своїх батьків!
Зненавидь своїх братів та сестер!
Зненавидь свою жінку!
Зненавидь своїх дітей!
Зненавидь свою душу (життя)!
|
"Коли хто приходить до мене, і не зненавидить свого батька та матір, і дружини й дітей, і братів, і сестер, а до того й своєї душі, - той не може бути учнем моїм!" (Луки, 14, 26).
"Вороги чоловікові - домашні його! Хто більш, як мене, любить батька чи матір, той мене недостойний. І хто більш, як мене, любить сина чи дочку, той мене недостойний" (Матвія, 10, 36-37).
|
| Не одружуйтесь вдруге!
|
Хто дружину відпустить свою, і одружиться з іншою, той чинить перелюб. (Матвія, 19, 9; Луки, 16, 18).
|
| Не одружуйтесь з розведеними!
|
Хто одружиться з розведеною, той чинить перелюб" (Матвія, 19, 9; Луки, 16
|
| Не одружуйтесь зовсім!
|
Учні говорять Йому (Ісусу): "...То не добре одружуватись". А Він їм відказав: це слово вміщають не всі, але ті, кому дано. Бо бувають скопці, що з утроби материнської народилися так; є й скопці, що їх люди оскопили (кастрували) *, і є скопці, що самі оскопили (кастрували) себе ради Царства Небесного. Хто може вмістити, - нехай вмістить".
"Ті, що будуть достойні того віку й воскресіння з мертвих, - не будуть ні женитися, ні заміж виходити!" (Луки, 20, 34-35).
|
Покиньте свій дім!
Покиньте своїх батьків!
Покиньте рідних братів і сестер!
Покиньте своїх дітей!
Покиньте свою дружину!
Покиньте свою батьківщину!
|
"Кожен, хто за ймення моє кине дім, чи братів, чи сестер, або батька, чи матір, чи діти, чи землі, - той багатократно одержить і успадкує вічне життя." (Матвія, 19, 29).
А Петро став казати Ісусу: "От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом". Ісус відказав: "Поправді кажу вам: "Немає такого, щоб покинув свій дім, або дружину, чи братів, чи дітей ради царства божого, і не одержав би значно більше цього часу, а в віці наступному - життя вічне". (Марка, 10, 28-29; Луки, 18, 29-30).
|
| Не хорони своїх батьків!
|
І промовив до одного Ісус: "Іди за мною! А той відказав: "Дозволь мені перше батька свого поховати". Ісус же йому відказав: "Іди за мною, і зостав мертвим ховати мерців своїх!" (Матвія, 8, 21-22).
І промовив до другого Ісус: "Іди за мною" А той відказав: "Дозволь мені перше піти, і батька свого поховати". Ісус же йому відказав: "Залиш мертвим ховати мерців своїх. А ти йди та звіщай царство Бога Ізраїлю". (Луки, 9, 59-60).
|
Не прощайся з домашніми!
Не ходи за плугом!
Забудь своє минуле!
|
А інший сказав був: "Господи, я піду за тобою, та дозволь мені перш попрощатись із своїми домашніми". Ісус же промовив до нього: "Ніхто з тих, хто кладе свою руку на плуга та назад озирається, не надається (не потрапить) до Божого Царства" (Луки, 9, 61-62).
|
Не працюйте!
Не прядіть!
|
"Погляньте на польові лілеї, як зростають вони, - не працюють і не прядуть" (Матвія, 6, 28).
|
| Жебракуй!
|
"Був жебрак один Лазар, що лежав під ворітьми багатого, струпами вкритий, і бажав (!) годуватися кришками, що зо столу багатого падали, (аніж працювати - П. С.) Умер жебрак і на Авраамове лоно віднесли його анголи. Умер же багатий, терплячи муки в аду" (Луки, 216, 0-23).
|
Не тчіть!
Не сійте!
Не жніть!
|
"Погляньте на ті он лілеї, як вони не прядуть, ані тчуть" (Луки, 12, 27).
"Погляньте на птахів небесних, що не сіють, не жнуть, не збирають у клуні, та проте ваш Небесний Отець їх годує. Чи ж ви не багато вартіші за них?" (Матвія, 6, 26).
|
| Не збирайте врожай!
|
"Погляньте на гайвороння, що не сіють, не жнуть, нема в них комори, ні клуні, - проте Бог їх годує. Скільки ж більше за птахів ви варті! (Луки, 12, 24)
|
Не журіться про своє майбутнє!
Не журіться про свій одяг!
Не журіться про їжу і пиття!
Не журіться про своє тіло!
|
"Не журіться про життя, - у що ви зодягнетеся. Бог Ізраїля краще зодягне вас. І не шукайте, що будете їсти, чи що будете пити, і не клопочіться. Бо всього цього люди цього світу шукають." (Луки, 12; 22, 28-30).
"Не журіться про своє життя - що будете їсти та що будете пити, ні про тіло своє, - у що зодягнетеся. І про одяг чого ви клопочетесь? Отож, не журіться, кажучи: що ми будемо їсти, чи: що будемо пити, або: у що ми зодягнемося? Бо ж усього того язичники шукають. Отож, не журіться про завтрашній день." (Матвія, 5: 25, 31-34); "Уважайте, щоб ваші серця не обтяжувалися життєвими клопотами." (Луки, 21, 34).
|
| Не заощаджуйте грошей!
|
"Не складайте собі скарбів на землі." (Матвія, 6, 19).
|
Стань злидарем!
Будь бідним!
|
І підійшов один (юдей) і до Нього сказав: "Учителю Добрий, що маю зробити я доброго щоб мати вічне життя?" Ісус же йому відповів: "Чого звеш мене Добрим? Ніхто не є Добрим, крім Бога самого. Коли ж ти хочеш увійти в життя, то виконай заповіді:
Не вбивай
Не чини перелюбу
Не кради
Не свідкуй неправдиво
Шануй батька та матір
Люби свого ближнього як самого себе.
Говорить до Нього юнак: "Це я виконав все. Чого ще бракує мені?" Ісус каже йому: "Коли хочеш бути досконалим, - піди, і продай добра свої та й убогим роздай...Потім приходь та й іди слідом за Мною"...
Ісус же сказав своїм учням: "По-правді кажу вам, що багатому трудно ввійти в Царство Небесне" (Матвія, 19, 16-23). |
І коли вирушав Ісус у путь, то наблизився один, упав перед Ним на коліна, і спитав Його: "Учителю Добрий, - що робити мені, щоб вічне життя вспадкувати?" Ісус же йому відказав: "Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є добрим, крім Бога самого. Знаєш заповіді:
Не вбивай!
Не чини перелюбу
Не кради,
Не свідкуй неправдиво
Шануй свого батька та матір
Не кривди (не ображай)
А він відказав Йому: "Учителю, - це все виконав ще змалку". Ісус же поглянув на нього з любов'ю, і промовив йому: "Одного бракує тобі: іди, розпродай, що маєш, та вбогим роздай - і матимеш скарб ти на небі. Потім приходь та йди слідом за Мною". І сказав Ісус своїм учням: "Як тяжко отим, хто має багатство, увійти в Царство Боже!" (Марка, 10, 17-23) |
А той відказав: "Усе це я виконував від юнацтва свого". Ісус промовив до нього "Одного тобі ще бракує: розпродай усе, що ти маєш, і вбогим роздай, та й іди слідом за мною!" (Луки, 18: 18-22).
|
| Відмовся від усього, що маєш!
|
"Кожен, хто не зречеться усього, що має, не може бути учнем моїм. І хто не йде слідом за мною, той не може бути моїм учнем." (Луки, 14; 33, 27).
"І хто не піде за мною слідом, той мене недостойний." (Матвія, 10, З8).
"ХТО НЕ ЗО МНОЮ, ТОЙ ПРОТИ МЕНЕ!" (Матвія, 12, 30).
"Як хто служить мені, хай той іде за мною, і де я, там буде й слуга мій. (Івана, 12, 26).
|
| Зречіться самого себе!
|
"Коли хоче хто йти слідом за мною, - хай зречеться самого себе" (Матвія, 16, 24; Марка, 8, 34; Луки, 3, 23).
|
| Зненавидьте свою душу!
|
"Хто кохає душу свою, той погубить її; хто ж зненавидить душу свою на цьому світі, - збереже її у вічне життя". (Івана, 12, 25).
|
| Згубіть свою душу!
|
"Хто хоче душу зберегти, той погубить її, а хто ради Мене згубить душу свою, той її збереже". (Луки, 9, 24).
"Хто душу свою зберігає, той погубить її, хто ж за мене погубить душу свою, - той знайде її". (Матвія, 10: 39).
|
| Не спасайте своєї душі!
|
"Хто хоче спасти свою душу, той її погубить, хто ж за мене свою душу погубить, той знайде її". (Матвія, 16: 25).
"Хто хоче душу свою зберегти, той погубить її, а хто погубить душу свою ради мене та Євангелії, той її збереже". (Марка, 8: 35).
|
| Жебракуйте!
|
"Просіть - і буде вам дано, стукайте - і відчинять вам, бо кожен, хто просить -одержить, а хто стукає - відчинять йому".(Матвія, 7: 7-8).
"Хто просить у тебе - то дай." (Матвія, 5: 42).
"Просіть, і буде вам дано, стукайте - і відчинять вам! Кожен, хто просить, одержує, а хто стукає - відчинять." (Луки, 11: 9-10).
|
| Проклинайте!
|
"А як прийдете в місто яке, і вас не приймуть, то вийдіть на вулиці його та й кажіть: Ми обтрушуємо вам навіть порох, що прилип до нас із вашого міста". Кажу вам: того дня (судного) легше буде содомлянам, аніж тому місту!" (Луки, 10: 10-12).
"А як хто вас не прийме, і ваших слів не послухає, виходячи з дому чи з міста того, обтрусіть порох із своїх ніг..." А коли будуть вас переслідувати в одному місті, утікайте до іншого"(Матвія, 10: 14, 23).
|
| Радійте, коли вас зненавидять люди!
|
Блаженні ви будете, коли люди вас зненавидять, і коли проженуть вас, і ганьбитимуть, і знеславлять, як зле, ім'я ваше... Радійте того дня й веселіться - нагорода бо ваша велика на небесах. Горе вам, як усі люди про вас говоритимуть добре!" (Луки. 6: 22-23, 26).
|
| Не запрошуйте своїх рідних і друзів до себе на гостину!
|
"Коли ти справляєш обід чи вечерю, не клич друзів своїх, ні братів своїх, ані своїх родичів, ні сусідів багатих, щоб так само й вони не запросили тебе". (Луки, 14: 12). "Як бажаєте, щоб вам люди чинили, так само чиніть їм і ви!" (Луки, 6, ЗІ).
|
| Взаємно не добродійте!
|
"Коли добро чините тим, хто добро чинить вам, яка вам за те ласка?" (Луки, 6: 33).
|
| Взаємно не любіть!
|
"Коли любите тих, хто любить вас, - яка вам за те ласка?" (Луки, 6: 32).
"Коли бо ви любите тих, хто любить вас, то яку нагороду ви маєте?" (Матвія, 5: 46).
|
ЗАПОВІДІ РАБСЬКОГО ЖИТТЯ
| Любіть своїх ворогів! |
"Любіть ворогів своїх!" (Матвія, 5, 44; Луки, 6: 27, 35) |
| Не противтесь злому! |
"Я вам кажу: не противитись злому!" (Матвія, 5: 39). |
| Заохочуйте зло! |
І коли вдарить тебе хто у праву щоку твою, - підстав йому й другу! (Матвія, 5: 39) |
| Не противтесь насиллю! |
А хто хоче забрати сорочку твою, - віддай і плаща йому!" (Матвія, 5: 39-40; Луки, 6: 29). |
| Відібране не повертай! |
"Хто буде тебе силувати відбути подорожню повинність на одну милю, - іди з ним навіть дві!" (Матвія, 5: 41).
"Від того, хто твоє забирає, - назад не жадай!" (Матвія, 5: ЗО). |
| Позичене (у тебе) назад не жадай! |
"Позичайте, не ждучи нічого назад! А коли позичаєте тим, що від них сподіваєтесь взяти, яка вам за те ласка?" (Луки, 6: 35, 34) |
Благословляйте тих, хто вас проклинає!
Робіть добро тим, хто вас ненавидить!
Моліться за тих, хто вас переслідує!
Моліться за тих, хто вам чинить кривду! |
"Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує!" (Матвія, 5: 44).
"Добро робіть тим, хто ненавидить вас". (Луки, 6: 27).
"Благословляйте тих, хто вас проклинає, і моліться за тих, хто вам кривду чинить!" (Луки, 6: 28). |
Знайомлячись з усіма цими заповідями, бачимо, що підступніших заповідей не мала жодна релігія в світі за всю історію існування людства, а нинішній "розвиток" християнства в Західній Європі є - звичайний відхід від основ євангельського абсурду. Саме Західна Європа прославилася масовими протестантськими рухами: кальвінізм і лютеранство це протест проти традиційного уявлення про "християнське співіснування". Руйнувалися держави і навіть імперії, коли їхнє населення розпочинало жити "по-християнськи". Де тепер "Велика Римська Імперія", де освічена і культурна Греція, де могутня і древня Русь-Україна, військо якої примушувало християнських завойовників з Візантії та Риму трястися з переляку. Варто було б зазначити основи християнської ідеології: християнські завойовники жили за заповідями Старого заповіту, а серед завойованих і поневолених народів поширювали смирення, покору і рабське ставлення до світу, яке проповідує Новий заповіт. Найкращим доказом нежиттєвості і неприродності заповідей Нового заповіту є та незаперечна істина, що за всю майже двохтисячолітню історію панування християнства не з'явилося жодної країни чи держави, яка б ризикнула беззастережно розпочати жити за Євангеліями, відмовившись від віковічних законів і конституцій, випробуваних складним громадським життям.
Якось Ф. Нітше зауважив у своїй філософській праці "Антихрист або Прокляття християнству", що "по суті, був тільки один християнин і той був розіп'ятий на хресті. Те що з цього часу почало називатися "Євангелією", було вже протилежністю його життя… "Християнським" може бути лише таке життя, яким жив Ісус… Учні Ісуса були далекі від того, щоб вибачити (ворогам) смерть свого вчителя, - це було б по-євангельськи, - або віддати себе на таку ж, чи більш жорстокішу страту з ніжним і лагідним серцем. Але випливло на поверхню зовсім неєвангельське почуття - почуття помсти до тих, хто розіп'яв Ісуса… "Не судіть!" - говорять християни, але самі відправляють в пекло все, що стоїть у них на шляху… Світ, в який нас веде Євангелія
- це світ бідних, хворих і жебраків…"
Шануючи світлий розум відомого німецького філософа, мусимо, однак, розвіяти поширений міф про те, що Ісус був "християнином". Та й сам Нітше зазначає: "вже саме слово "християнство" є непорозумінням". Як немає в світі двох повністю подібних зовні людей, так і немає бодай двох проповідників Нового заповіту, які були б одностайні, проповідуючи основи "християнського життя". А тепер звернемося до помилкового висловлювання Нітше про те, що "християнським може бути лише таке життя, яким жив Ісус." По-перше, Ісус, (якщо визнати його існування), не створив окремої, відмінної від юдаїзму релігії, а був (за євангеліями) звичайним юдейським протестантом. Він не виступив проти жодного релігійного догмату чи культу юдаїзму, а лише пропонував деякі відмінні норми поведінки, які повинні були руйнували усталені юдейські звичаї і традиції. На противагу старозаповітній заповіді "кров за кров" він висунув заповідь - "не протився насиллю (злу)!". Покажіть на прикладі, яка з "християнських" держав хоч раз виконала цю ісусівську заповідь?, а виконавши, продовжила своє існування, як незалежна і самостійна держава?.. Та й навіщо далеко ходити? Візьмемо, для прикладу "християнське" життя Ісуса, аби спростувати поняття "жити, мислити і поводитися по-християнськи"…
Єдиним суспільством, в якому найповніше розцвіли майже усі християнські ідеали, зокрема заповіді Ісуса Христа, був кривавий і людожерний "комуністичний режим". Юдо-християнські заповіді християни і комуністи розуміли і виконували кожен по своєму. "Люби Бога свого": християни любили свого Ісуса в людському тілі, комуністи - Леніна; "Люби ближнього свого": християни любили лише християн і жебраків, комуністи - комуністів і жебраків (люмпен-пролетарів) *...
Порівняймо тепер "релігійні" тексти комуністів і християн, щоб наочно пересвідчитись, що це - "одного поля ягоди" і, що без християнства не було б комунізму, а "привид комунізму" і "привид християнства" - це один і той же "привид", який вже быльше 2000 років як вийшов за межі Ізраїлю і Європи в Азію, Африку та Америку.
| Інтернаціонал комуністів:
|
"Нагорна проповідь Ісуса" і Євангелія:
|
"Вставай проклятьем заклейменный,
Весь мир голодных и рабов...
Весь мир насилья мы разрушим
До основанья, а затем
Мы наш, мы новый мир построим,
Кто был ничем, тот станет всем!"
|
Блаженні злидарі - Царство Боже бо ваше (у ап. Матвія, 5, 3 - "Блаженні убогі духом"...)
Блаженні голодні тепер, бо ви нагодовані будете.
Горе ж вам, багатіям, .. (Луки, 6, 20-25)
Бог вибрав НЕМІЧНЕ і НЕМУДРЕ світу. І НЕЗНАЧНИХ вибрав, щоб значне знівечити! (Павло: 1Кор. 1, 27-28)
|
ЩО ОЗНАЧАЄ "ЖИТИ ЗА ІСУСОМ ХРИСТОМ"?
"Горе вам, як усі люди про вас говоритимуть добре!"
(З Нагірної проповіді Ісуса Христа. Луки, 6, 26)
Для початку, необхідно відкинути усі балачки "християнських" книжників про позаізраїльське життя Ісуса, і про те, що він, нібито ходив за знаннями і вмінням в Індію до індусів і буддистів, а на зворотньому шляху забрів до японських самураїв і нінзя, і випадково познайомився з релігійною магією народу майя. Не помічають прихильники "ісусівського юдаїзму", як цими балачками жорстоко і однозначно принижують розумові і практичні здібності свого "єдиного божества" Ісуса-Яхве… З цих побрехеньок виходить, що Ісусу не вистачало власного таланту бути неперевершеним, всезнаючим і всевміючим "богом". Якщо це й справді народився "бог" чи навіть "син божий", то всемогутності йому б не довелося позичати у звичайних смертних, тим більше, у сповідників інших нехристиянських релігій. А щодо його дитинства, то "бог" навіть з пелюшок повинен бути "богом" і, без спеціальної підготовки, з перших подихів повинен був проповідувати свої
"премудрі" притчі, почавши "виховання юдеїв" із своїх домашніх, не говорячи вже про вміння творити чудеса і сеанси масового зцілення. Це між іншим...
Про дитинство Ісуса з євангелій відомо лише те, що він був неслухняним синочком і байдуже ставився до своїх земних матері Марії та вітчима Йосипа. Він неодноразово непокоїв свою матір постійним непомітним своїм зникненням і вештанням серед незнайомих людей…Про Ісусових друзів і подруг дитинства євангелії нічого не повідомляють… З всього видно, що серед однолітків друзів він не мав. Отже, діти позбавленні нагоди пожити "дитинством Ісуса" чи рівнятися на Ісусика, якщо не брати до уваги відлучення з дому без батьківського дозволу…
Що ж до життя дорослого Ісуса, то мусимо зауважити, що воно було постійним запереченням його ж "заповідей". Згадаймо його заповідь "Не протився злому!" і його бешкетування в синагозі (Марка, 11, 15) . А його дружня прогулянка і розмова з Дияволом в пустелі протягом 40 днів подане в євангелії як безсиле і принизливе ухиляння звичайної людини від домагань сильнішого і всевладного господаря всесвіту: " І Диявол вивів Ісуса на гору високу, і показав Йому всі царства на світі, і сказав Йому: "Я дам тобі всю оцю владу та їхню славу, бо мені це передане, і я даю її кому хочу. То ж коли Ти поклонишся переді мною, то все буде твоє". І повів (Диявол) Його в Єрусалим і на наріжнику синагоги поставив..." (Луки, 4, 5-9). Чи дозволив би Бог і з собою так забавлятися, як з лялькою, та ще своєму супернику?..
Неохайні та нечистоплотні люди можуть серед висловлювань Ісуса-лікаря знайти слова і вчинки, які виправдають їхню неохайність: "...перед обідом Ісус перш не обмився" (Луки, 11, 37-38). "... деякі з учнів Ісуса їли хліб руками "нечистими", тобто невмитими. Бо усі юдеї не їдять, якщо старанно не вмиють руки. І запитали вони Ісуса: "Чому учні твої хліб споживають руками нечистими?" (Марка, 7, 1-5). Ісус їм відказав: "Їсти руками невмитими, - не опоганює це людини!.." (Матвія, 15, 20)
Чи є прикладом нормальних стосунків дітей з батьками пащекування Ісуса до матері на одному з весіль: "Чого тобі, жоно, до Мене?.." Чи "богу" все можна?
Ісус неодноразово повторював учням заповідь: "Шануй своїх батька та матір", а коли ж його мати Марія і його брати прийшли до нього під час його проповіді, не звернув на них ніякої уваги та ще й образив. Ось, як про це описано у "високоморальній" християнській Біблії:
"І прийшли мати Його та брати Його і викликали Його. А народ кругом Нього сидів. І сказали йому: "Мати Твоя, брати і сестри Твої Тебе питають". А Ісус їм відповів: "Хто Моя мати й брати?" І поглянувши на тих, що круг нього сиділи, сказав: "Ось мати Моя та брати Мої!.." (Марка, 3, 31-34; Луки, 8, 19-21). А як же тоді заповіді: "Шануй своїх батька та матір" і " Люби брата свого"? Якщо знайдуться такі батьки, які в цій розмові не помітять образи, завданої Ісусом своїй матері та рідним братам, то побажаємо таким батькам, щоб їхні діти говорили подібно і про них на людях (за Ісусом)...
Мовчать християнські попи про причину приходу його рідних, бо євангеліст відкрито повідомляє: "Коли Його ближчі (домашні) почули, (що він з'явився - Авт.), то вийшли, щоб узяти його, бо говорено, ніби він НЕСАМОВИТИЙ" (Марка, 3, 21). Диму без вогню не буває. Та й, хто краще матері може знати свою дитину? Мовчать і про те, що "не вірували в Ісуса навіть брати Його" (Івана, 7, 5)
В усіх євангеліях Ісуса називають "учителем" ("рабином"), але з виховної практики відомо, що достойний учитель ніколи не буде вчити своїх учнів одному поводженню, а сам поводитися по-іншому. Що ж до педагогічного хисту Ісуса, то його "євангельське життя" - часто є запереченням його ж "науки".
Відомо, що, так звані, головні заповіді християнства: "люби Бога свого" і "люби ближнього свого" однозначно перекриваються однією лише заповіддю, яку проголосив Ісус, - "ЛЮБИ ВОРОГА СВОГО". Чи не означає це, що віднині вірні "християни" повинні любити не лише усіх земних своїх ворогів, але й Диявола, який вважається запеклим ворогом Ісуса? І, якщо ця заповідь не є жорстоким жартом і збиткуванням над християнами, то нехай би сам "бог" Ісус Христос, на власному прикладі показав, як треба правильно "любити свого Ворога"; нехай обніметься із Дияволом і поцілується, і нехай переконає усіх християн зробити те ж саме... Який би тоді мир та злагода на Землі настали!.. Але ж ні! НЕ ХОЧЕ ІСУС ПОЛЮБИТИ СВОГО ВОРОГА, ДИЯВОЛА!, не хоче молитися за Сатану і добро чинити Антихристу. Це б було по-християнськи! Тоді, чому християни, залякують мирний люд, що повинен прийти Ісус і знищити усіх своїх ворогів і нехристиян? Чому базікають про постійну і непримиренну боротьбу Ісуса з Дияволом, Добра і Зла, не вміючи належно оцінити, що є "Зло" і, що є "Добро"... З цього й постають жорстокі християнські війни і суперечки, які ніколи не припиняються...
Жити життям Ісуса - це блукати по світу непрацюючим жебраком і бездомним
"бомжом"; жити неодруженим, без рідні і без дітей, без власності і без власної душі... Бо вислів "Я вже Богу душу віддав" може означати лише смерть - духовну і тілесну. |